Дерев'яне мереживо Чернігова

На початку ХІХ століття, як і в попередні віки на території старого Чернігова, дерево було найдешевшим, найдоступнішим та дуже популярним будівельним матеріалом. Воно переважало як в сільській, так і в міській забудові. Підтвердженням цього є збережені матеріали 179 фонду ДАЧО. Найдешевшими і відповідно найпопулярнішими для використання були сосна та липа. Цікаво, що починають будуватися будинки на кам’яному фундаменті.

Більш масштабні зміни у зовнішньому вигляді міста сталися впродовж останньої третини ХІХ ст. – початку ХХ ст. Збільшення чисельності населення Чернігова зумовило істотне зростання міської території. Чернігів поєднав елементи як міської, так і сільської забудови, а також модерний стиль з народними традиціями. Підтвердження процесів урбанізації в середині ХІХ ст. знаходимо в архівних матеріалах. Зберіглися плани побудови дерев’яних будинків казенних селян в місті. Такі будинки були невеликої площі та досить скромні ззовні. У планах будівництва іноді зазначаються професії міщан, що зводили житло. Так, аналізуючи архівні матеріали, можна зробити висновок, що найбільше будували купці. Рідко згадуються лікарі, священнослужителі, інженери та військові.

Слід зазначити, що власники майбутнього житла часто планували оздобити свій будинок до початку будівництва. Елементи декору вже наносили на проєктні плани. Можна припустити, що після завершення будівництва, ці елементи ставали більш вишуканими та різноманітнішими. Це залежало від вподобань власників, майстерності робітників та матеріального забезпечення сім’ї (адже декорування будинків було недешевою справою, особливо послуги майстрів).

Впродовж часу сформувався, характерний для Чернігова, типовий зразок житлової, цивільної архітектури, що відрізняється своїм характерним декором. Будівлі мають парадний вхід із вулиці, скромний портал, оздоблений чернігівськими теслями. Обов’язковим архітектурним елементом чернігівського будинку, як бачимо, є фронтони, карнизи, лиштва, капітелій, пілястра, сандрик.

Зверніть увагу на будинок по сучасній вулиці Київська 14Б. Він складав цілу вулицю «Немировича-Данченка, 15». Жодного іншого будинку з колишньої вулиці Немировича-Данченка не збереглося. Таким чином це будинок з двома адресами. На будинку відображаються яскраві приклади оздоблення всіх архітектурних елементів. В оздобленні можна розгледіти елементи оберегової символіки (під вікнами пів сонце- сонце, що заходить, під карнизом – вода і рослини). На надвіконному сандрику можна побачити стародавній щипковий музичний інструмент – ліру. На фронтонах розкинулася пальмета – пальмова гілка, цей символ прийшов до нас зі Ст. Греції, Єгипту та Риму.